Мочить, мачивать - мочити що; мачати що в чому и в що. [Треба мочити сорочки (Сл. Гр.). Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горілці (Чуб. V). Мачай хліб в молоко (Звин.)]. Я не хочу -чить себе ноги - я не хочу мочити собі ноги. Дождь -чит землю - дощ мочить (змочує, росить) зЄмлю. -чить лён, коноплю - мочити льон, коноплі. [Щоб конопЄль не мочили в річці (Грінч.)]. -чить яблоки - мочити (квасити) яблука. Мочёный - 1) мочений; 2) прлг., см. отдельно.
