Мрачный - 1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) нЄ6о. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і нЄ6о понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, тЄмний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощЄм (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - тЄмні (тьмяні) кольори. -ный лес - тЄмний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - тЄмний (тЄмрявий) закуток; 2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, тЄмний, чорний; срв. Угрютый. [Марко вернувся у свою) хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождЄну волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого—ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). ТЄмний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невесЄлі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лицЄ). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. -ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид -похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в’язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (тЄмні) дЄмони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].
