Мурлыкать, мурлыкивать, мурлыкнуть - 1) воркота[і]ти, воркотнути, воркнути, муркота[і]ти, муркотнути, муркати, муркнути, мурникати, мурникнути. [Ой, став котик воркотати, а дитина буде спати (Пісня). А ти, сірий, воркни! (Мил.). Бач, як кіт муркотить (Сл. Гр.). Кіт лащиться та муркає (Звин.). Кіт з ними мурникав (Квітка)]; 2) (тихо напевать) мугикати (-каю и -чу), курникати, тирликати, кургикати. [Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Пісеньки під ніс собі мугиче (Квітка). Сліпий волох шкандибає, курникає (Шевч.). Та сидячи люльок курили і кургикали пісеньок (Котл.)].
