Мыслящий, прлг. - 1) (глубокомысленный) думний, з думою. [І думнеє чоло похмарніло (Шевч.)]; 2) (способный мыслить) мислездатний, мислЄнний, миследумний, мислящий, розумний, (вдумчивый) вдумливий, (фамил.) головатий; срв. Разумный. [З нього людина головата (Крим.)]. -щие элементы - мислездатні (мислящі) єлємЄнти. Человек -существо -щее - людина істота мислездатна (розумна). Согласно -щий - однодумний, суголосний, (сщ.) однодумець (-мця). [Звязки з суголосними елементами (Єфр.)]. Лицо имело -щее выражение - обличчя дивилося думно (Крим.), обличчя мало думний вираз.
