Мєчник — Російсько-український академічний словник (А–П)

Мєчник

МЄчник - 1) (воин) мЄчник и мічник; 2) (палач) кат (-та); 3) бот. Сіайіоіиз ^. - косарики (-ків), мЄчик (-ка).

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914