Набивка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Набивка - 1) (действие) набивання, натоптування, напихання, набигання, напаковування, начиняння и т. п., оконч. набиття (-ття), натоптання, напхання, набгання, напакування, начинення и т. п.; срв. Набивать; 2) (материал, которым набивают, или качество работы) набивка, набив (-ву), набиття (-ття). -ка нехороша, слаба, жидка - набивка недобра, слабка, рідка; 3) см. Набойка.