Навалка - 1) (действие) - а) навалювання, навертання, накочування, накидання и накидування, нагортання и нагортування, оконч. навалення, навернення, накочення, накидання, нагорнення; б) навалювання, накладання, накидання, навантажування, оконч. навалення, накладення, накинення, навантаження; в) нахиляння, оконч. нахиле[і]ння и т. п. Срв. Наваливать; 2) (работа и действие по качеству) навал (-лу); 3) (игра в карты) віз (р. воза). [Давайте грати у воза (Сл. Ум.)]. Дурачки с -кой - підкидний дурень. [Грати у підкидного дурня (Черніг.)].
Навалка в інших словниках
| Навалка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |