Наворачивать, наворотить - 1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)]; 2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)]; 3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мєнЄ наверне важка ця скЄля, що на їй сиджу (Мирний)]; 4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)]; 5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни менЄ на їх віру (Манж.). «ПричЄпа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться -навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.
