Нагораживать, нагородить - 1) (надгораживать) на(д)городжувати; на(д)городити, (о мног.) пона(д)городжувати; (тёрном) тернити, натернити, затернити (терном) що. [Щось тин сів, - не минеться нагороджувати (Лубенщ.). Загородив високу лісу (плетень), ще й терном натернив (Мирг.)]; 2) (городьбы) нагороджувати, нагородити, (о мног.) понагороджувати чого [Нагородив хлівів за-для овЄць (Сл. Гр.)]; 3) нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати чого; см. Нагромождать; 4) (пустомелить) верзти, верзякати, плЄсти, плескати, торочити, молоти (дурниці, нісенітниці), нагородити, наверзти и т. п. (дурниць, нісенітниць). [Наплескав такого, що й купи не держиться (Звин.)]. -дил с три короба - нагородив три міхи козячої вовни (Куліш), намолов три мішки гречаної вовни (Приказка). Чего только он тут не -дил! - яких тільки дурниць (нісенітниць) він тут не намолов (не наплескав, не наторочив)! Нагороже[ё]нный - 1) на(д)городжений, пона(д)городжуваний, натЄрнений, затЄрнений; 2) нагороджений, понагороджуваний; 3) нагромаджений, накопичений, понагромаджуваний, понакопичуваний; 4) наверзяканий, наплетений, наплесканий, наторочений, намелений. -ться - 1) на(д)городжуватися, на(д)городитися, пона(д)городжуватися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим, пона(д)городжуваним и т. п.; 2) (вдоволь, сов.) нагородитися, попогородити (досхочу).
