Нагул - 1) (действие) - а) нагулювання, вигулювання, оконч. нагуляння, вигуляння; б) надбавання, придбавання, накохування, оконч. на[при]дбання, накохання; в) випасання, оконч. випасення, випас (-су). Срв. Нагуливать. Гуртовщик взят для -ла скота - взяли (взято) гуртоправа худобу випасати (или щоб худобу випасав). Отдали скот в -гул -віддали (віддано) худобу на випас. Скот в -ле - худоба на випасі; 2) (результат) нагул (-лу), (жир) сить (-ти), сало. -лу по пуду на скотину будет - нагулу по пудові на худобину буде. Наш парень с -лом: глаз подбили - в нашого парубка гостинець: око підбите.
Нагул в інших словниках
| Нагул — Великий тлумачний словник сучасної української мови |