Надел - 1) (действие), см. Наделение; 2) (земельный) наділ (-лу), наділок, поділок (-лку), (диал.) поділля (-лля), різа, (участок) дільниця, (гал.) парцЄля, (усадьба) г[г]рунт (-ту), ум. ґ[г]рунтЄць (-нтця), ґ[г]рунтик (-ка). [Тут була його батьківщина: хата й наділ (Загірня). Поділку у їх по дві десятини (Червоногр.). Виходжу я жати свою) різу (Н.-Лев.). Наші дільниці отам над шляхом (Чернігівщ.). Накупив селянських парцель (Франко). Тут мені дадуть ґрунтець і хату (Л. Укр.).)]. Получить в -дел - здобути в наділ.
