Надоедать, надоесть - набридати, набриднути, обридати, обриднути, приобридати, приобриднути, надбридати, надбриднути, (назойливо) доїдати, доїсти, дозоляти, дозолити, назолити(ся), надозолити, (наскучать) (на)докучати, (на)докучити, кучити (редко), накучити, навкучати(ся), навкучити(ся), укучити(ся), (до крайности, опротиветь) огидати, огиднути, огидіти, наприкрятися, наприкритися, сприкрюватися, сприкритися, уприкрятися, уприкритися, настирятися и настирюватися., настиритися, остив[г]ати, ости(г)ти и ости(г)нути, увірятися, увіритися, в’їдатися, в’їстися, упікатися, упектися, осоружуватися, (з)осоружитися, (пров.) усвіріпитися, (осточертеть) остогиднути, остогидіти, о[на]сточортіти, очортіти, о[на]стобісіти, обісіти, наобісіти, (о мног.) понабридати, побриднути, по(на)докучати, поостив[г]ати, поосоружуватися и т. п. кому. [Йому та робота набридла вже (Васильч.). Обридло мені все (Л. Укр.). Тут мені вже усе приобридло страх! (М. Вовч.). Встигла добре надбриднути батькам за тиждень (Крим.). Ти мені назолив(ся) (Звягельщ.). Докучило їй дожидання! (Грінч.). Надокучило самому швендяти по полях (Мирний). Кучте їй: вона поможе вам вернути місце (Куліш). Накучило мені ждати його (Звин.). Добре ніколи не укучиться (Номис). Море так йому огидло, що бігом на його дививсь (Котл.). Панська власть нідЄ так не вприкрилася, як у Франції (Доман.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). ЩодЄнні ласощі нам остивають (Куліш). Чи не остила я вам? (Кониськ.). Як вам не остигне вчитися? (Звин.). Увірилась ти мені своїм рюмсанням (Грінч.). Ну, та й упікся він, - що-дня надокучає! (Сл. Гр.). Як мені осоружився цей хлопець! (Свидниц.)]. Не -дай! - не докучай! дай мені' чисту годину! -есть хуже горькой редьки - обриднути гірше від печЄної рЄдьки кому; доїсти кого до живих печінок (Свидниц.). Надоевший - що набрид и т. п.; набридлий, обридлий, осталий, насталий, осоружний. [Життя, ще недавно набридле й настиле, ізнов тебЄ вабить (Грінч.). Обридлі нісенітниці (Федьк.)].
