Наколотка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Наколотка - 1) набивання, оконч. набиття (-ття); 2) набивання, забивання, оконч. набиття, забиття; (драни под штукатурку) решетіння, дранкування, оконч. порешетіння, зарешетіння, надранкування (таньку, стіни); 3) набивання, оконч. набиття, натовчення и натовчіння, натроще[і]ння; 4) набиття, налупцювання, налуплення кого; 5) набивання, оконч. набиття (ціни); 6) збивання, оконч. збиття копійчини (грошиків, грошенят, гроша, грошви). Срв. Наколачивать.