Наконец, нрч. - нарешті, врешті, (при перечислении ещё) кінЄць-кінцЄм, насамкінець, (под конец, напоследок) наостанку, наостанці, вкінці, напослідок. [Нарешті я її зловив (Крим.). А, згадав нарешті! (Загірня). Чи догодив-же вам, мілЄді, врешті? (Грінч.) Поплелися тини, поставали стіжки, порозросталися маленькі закурені юрточки; насамкінець, немов прапор, стрельнула до неба дзвіниця (Короленко). Як і від чого все стало? куди наостанку ми дійдем? (Самійл.). Не сплю, нудьгую, та вкінці заплющив очі (Крим.)]. -нец-то (!) -нарешті(!), насилу. [Нарешті ви з’явилися! (Київ). Насилу діждалися тебе (Брацл.). Насилу дав бог силу (Приказка)]. Вот -нец! - аж ось коли! [А! аж ось коли мені зовсім з’ясувалися всі ті його натяки (Крим.)].
