Намеренный, прлг. - 1) (преднамеренный) умисний, навмисний, (обдуманный) обдуманий (наперед, заздалегідь). -ный поступок - умисний учинок (-нку); 2) -ный и Намерен - хто (що) має намір (думку, на думці), хто (що) наміряється (гадає) (з)робити що; см.
