Наперебой, нрч. - на(в)перебій, навперебивки, навперейми, назахват, перебиваючи одно одного (общ. р.), один одного (м. р.), одна одну (ж. р.), (хапаючись) одно и т. п. перед одним, одно и т. п. з-перед одного; срв. Наперерыв. [Троє говорять навперебій (Л. Укр.). Сонце і море навперейми намагалися розгорнути перед ним усі свої дива (Коцюб.). Ляцькі господарі почали залюдняти дикі поля, хапаючись один перед одним (Куліш)].
