Наперерыв, нрч. - 1) на(в)перебій, навперейми, наввипередки, один з-перед одного, один поперед одного; срв. Наперебой. [Наввипередки один з-перед одного їй догоджають (Київщ.)]. Весь товар расхватали -рыв - увЄсь крам порозхоплювали (похапали) наперебій (один з-перед одного). Все -рыв хотят прочесть это произведение - усі один з-перед одного бажають прочитати цей твір; 2) безнастанно; см. Непрестанно.
