Наперёд, нрч. - 1) (в пространстве) наперед, вперед. [Побігши наперед, зліз на шовковицю (Куліш)]; 2) (во времени) наперед, попереду; срв. Заранее. [Я наперед знав, що воно так буде (Сл. Ум.). То лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Посилає мєнЄ попереду, а сам має прийти пізніше (Київщ.)].
