Народник, -ница - народник, -ниця, (демократ) народовець (-вця), (народолюбец, -бка) народолюб, -лЮбка, народолЮбець (-бця), -лЮбниця. [Талановитий татарський поЄт-народник ногаєць Чергієв (Крим.). Термін «народовець», коли він появився в початку 1860-тих років, значив «демократ» (Драгом.). Ми - народовці стаємо на бік народа (Н.-Лев.). Українським народолЮбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим-би освітилась його тЄмрява (Куліш)].
Народник. [Сентиментальність народницького табору (Виннич.). Народолюбні ідеї (Грінч.). Народоприхильна інтелігенція (Грінч.)].
Народник в інших словниках
| Народник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |