Наряд - 1) (действие), см. Наряжание и Наряжение; 2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, вИряд (-ду), нарядження, відрядження. [ЦИми днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням; 3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. -ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный -наряд добовИй; 4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), спИсок (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна); 5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе сИнє вбрання надіва (Крим.). І пИшно так горИть нове твоє убрання, немов ти під вінЄць весільний одяглась (Філян.). ВИтрусила до дна кешЄні свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святнИми строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї); 6) (у птиц) убрання; 7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба; 8) (инструментов) справИлля (-лля); срв. Набор 3.
