Настаивать, настоять - 1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)]; 2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)протавного вітру; 3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допЄвнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїтЄ? (Крим.). ТепЄр я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «ТрЄба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє РябчЄнко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб ГЄндерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб ТерлЄцька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала ЮЗзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб... (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з’їзді допоминався, але не підтримано мєнЄ (Київщ.). «Ми приїдемо» -допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допЄвнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував ^дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). ОлЄся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не ймЄться, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Лєонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою) вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою) вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допЄвнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив; 4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочЄна (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочЄну пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться - 1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)]; 2) см.
Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сфЄрах (у вищих колах); 3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в чЄрзі настоялися добре (Київ). Добре, що пЄрша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) -(добре)настояний, вистояний, натяглий.