Настил - 1) (действие), см. Настилка 1; 2) насті[и]лка, (из дерева или ровных плит) поміст (-мосту), мостиння (-ння), (из камня) брукування, бруковання, брук (-ку); срв. Настилка 2. -тил досчатый - поміст дощаний. -тил плитный - плит(к)овЄ брукування (бруковання), кам’яний поміст.
Настил в інших словниках
| Настил — Великий тлумачний словник сучасної української мови |