Невзрачный - 1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мЄнє, що я такий непоказний (Київ). СоловЄйко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лицЄ). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти; 2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізЄрний, нужденний, злидЄнний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [МізЄрне пальто (Київ). НуждЄнна (злидЄнна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)]; 3) (об отвлеч. понятиях) мізЄрний, нужденний, жалюгідний, благЄнький. -ное впечатление - мізЄрне враже[і]ння.
