Некоторый, мест. неопр. - 1) (какой-то) якийсь, дЄякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (дЄякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (дЄякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (дЄякий) час, на яку(сь) (дЄяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в дЄякімсь царстві, в дЄякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в ҐрЮневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)]; 2) (кое-какой, известный) дЄякий (р. дЄякого, до деякого и (редко) дЄ до якого и т. п.), дЄкотрий; (известный, определённый) пЄвний; (кое-какой ) де-нЄ-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши дЄяких троянців, п’ятами з Трої накивав (Котл.). ДЄякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). ДЄякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). ДЄякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг дЄ з яких горбиків на піску (Квітка). ДЄкотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність дЄкотрих білих людЄй (Кінець Неволі). Я пригадую тільки дЄкотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав дЄкотру знайомість (Крим.). ПЄвну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - дЄяка (пЄвна, якась) кількість, дЄяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в дЄяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - дЄяким чином (робом), (в известной степени) до пЄвної міри, в дЄякій (в якійсь) мірі; 3) (иной, который) инший, дЄкотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що... (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, алЄ запізно (Брацл.)]; 4) -рые (в значении сщ.) - дЄхто (р. дЄкого, дЄ до кого и до дЄкого и т. п.), дЄкотрі (-рих), дЄякі (-ких), (кое-кто) дЄнехто (р. дЄнекого). [ДЄхто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дЄхто і посідали край його (Квітка). Позбирав дЄкого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш дЄкотрі (Кам’янеч.). Всі сплять, хропуть, а дЄякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что... -дЄхто подумає (подумає дЄхто), що., дЄкотрі (дЄякі) подумають, що. -рые из них - дЄхто (дЄкотрі, дЄякі) з них; 5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - дЄякі - дЄякі, дЄкотрі - дЄкотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а дЄкотрі, инші - а дЄякі. [ДЄякі оповідання були друковані, дЄяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].
