Необ’ятный - неосяжний, необсяжний; безмЄжний, необмЄжний, неомірний; незбагнЄнний; срв. Безграничный, Непостижимый. [Він цілком знайшов себЄ і на неосяжні обрії розгорнув рямці українського письменства (Гр. Думка). Високий чорний мур неосяжний (Кониськ.). Коли так, летімо разом в неосяжні високості (Вороний). Широкий, необмежений, незайманий степ (Коцюб.). Земля лежить величЄзна, неомірна (Корол.). УвЄсь необсяжний і неоглядний світ (Яворн.)]. -ное пространство - неосяжний (безмЄжний) простір, неосяжні простори.
