Неожиданно, нрч. - несподівано, несподіванкою, (редко) неспогадано, (невзначай) зненацька, зні[е]чЄв’я, невбачай, ненароком, нечайно, (врасплох) ненадійно, (диал.) знеобачки[а], знЄзнанки, знЄзнямки, зненазнімка, знЄтельки, знЄтелька, (вдруг) раптом, раптово, нагло, спрожогу. [«Скажіть: ви в політиці радикал?» - несподівано спитав мєнЄ він (Крим.). Десь берЄзи хвартушок; і несподівано птичка (П. Тичича). Він не помітивши несподівано наткнувся на Храпкових (Ле). Находить на його несподіванкою і неможливо попередити (Корол). Собака, гавкнувши зненацька, прожогом кинувся до брами (Кониськ.). Коли зненацька чую: «Ось Байдари!» (Л. Укр.). Лихо так зненацька підкралося (Коцюб.). Як ось знечЄв’я вбіг Меркурій засапавшися до богів (Котл.). Ненароком акація зацвіла вдруге (Звин.). Міцна рука його плеча нечайно дотулилась (Франко). Ненадійно у ночі напали на чату опришки (Маковей). Знеобачка Настин рЄгіт почувся (М. Вовч.). Струнка тінь знЄзнанки спинилася (Васильч.). ЗнЄтелька шурхнула малЄнька сірЄнька пташка (Основа 1863). ЯкЄсь так знЄтелька верть на закаблуках та зирк на парти (Яворн.). Аж раптом її чоловік вертається додому (Липовеч.). Раптом дощ! А ми з тобою йшли бульваром через луку (Крим.). Раптово спитала їх пані Висока (Н.-Лев.)].
