Непогода — Російсько-український академічний словник (А–П)
Непогода - негода, непогода, (слякоть) сльота; срв. Ненастье. [Неначе сонце вийшло з-за хмар після довгої негоди та сльоти (Н.-Лев.). У дощ, у негоду змокне було (Коцюб.). Не вважаючи на будь-яку спЄку, будь-яку негоду (Крим.). Настигне ніч та негода серед голого степу (Васильч.)]. В -ду - під негоду. [Під вітряну жорстку’ негоду, як Тибр кипів і бився з берегами (Куліш)]. От -ды - від негоди, з негоди. [Верства вся почорніла від негоди (Мирний)].