Неумолчный - безугавний, неугавний, невгавущ[ч]ий, невгамовний. [Безугавний пінявий гомін прибою біля рифів (М. Калин.). Чув розмову невгавущу (М. Вовч.). Ночами над заводом лунав невгавучий соловйовий захлин (А. Любч.). Невгамовний джеркотливий крик (О. Пчілка)].