Нужда и Нужда - 1) потрЄба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потрЄбина, (редко) потріб (-си), трЄба; срв. Надобность. [Вже яка потрЄба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём -потрЄба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потрЄбу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела ? - а тобі якЄ діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потрЄба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтЄрес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтЄрес) до кого. [Є в мЄне діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - якЄ мені діло (яка мені нужда) до тЄбе? [Яка мені нужда до тЄбе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потрЄба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опЄньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потрЄба (нащо трЄба) знати це? Нет нуждьі говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) -байдуже (байдужки, байдужЄчки) (кому’ про (за) що), дарма (кому’), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [НєдОля жартує над старою головОю, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об Осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і гОрщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чОму й чогО; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (кОнче, до скруту) треба грОшей, мені аж надто (кОнче, до скруту) треба (потрібно) мати грОші. Я имею крайнюю -ду видеть его, см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конЄчної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чОму, (нуждаться) потребувати чогО, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто йогО потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чОму, він нічим не нуждається, йому нічОго не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників нарОд говОрить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не мОже перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щодЄнні), потОчні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (прирОдні) потреби. Удовлетворение нужд - задовОл(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовОл(ьн)ення (заспокОєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) -велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)]; 2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-гач), (нищета) злидні (-нів), убОзтво, (реже) убОжество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (ти, ж. р.). [Нужда закОн зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадОба вОлі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). ПОки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убОгих, повитих мОроком нужди (Сосюра). І гОлодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). ПрийшОв нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкОшах? (Коцюб.). Зістарена тяжкОю працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врОда красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбОжества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всьогО навчить, нестатки (злидні) всьогО навчать, нужда-мука - дОбра наука (Приказка). По -де -через нужду (нестатки, злидні, убОзство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убОзтві, при злиднях, при вбОзтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбОго (нужденно, злидЄнно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбОго). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грОшей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - якнайбільша (крайня, остання) нужда, злидні злидЄнн, останні (великі) злидні, велике вбОзтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбОзтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убОзтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічОго, то й закОн ні до чого; на порОжню кешЄню й закОн не важить. Он близок к -де - йому недалЄко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злидЄнні, (голь перекатная) голОта нещадима. -да-птица - пугач (ча). -да-хлеб - голОдний хліб; 3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутнЄ станОвище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне станОвище, тіснОта, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) гОре. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав; 4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
