Нюхать, нюхивать, нюхнуть - 1) ню>хати, нюхнути що. [Нюхала квітку (Сл. Гр.). Тільки що нюхнув - та ачхи! (Рудч.)]. -хать табак - ню>хати табаку, заживати табаки, (зап.) табачити. [Я здорово ню)хав табаку (Квітка). Нащо мені табатарка? я-ж табаки не заживаю (Звин.)]; 2) (по ветру: о животных) нюшити, вітрити, нюшкувати, (зап.) нюхтіти, нюхцювати; (вынюхивать) винюхувати, нишпорити. [Собака нюшить (Черкащ.). Собака вітрить, мабуть зайця чує (Харківщ.). Нюшкує пес (Кам’янеч.)]. -ться - 2) стр. з. -нюхатися. Табак -ется с кончика пальца - табаку нюхають (приню>хують) з кінчика пальця (з пучки); 2) вз. з. - нюхатися, обнюхуватися, нюхати, обнюхувати одно одного; 3) безл. -нюхатися.
