Нємєц — Російсько-український академічний словник (А–П)
НЄмєц — німець (-мця), (стар.) німчин, (насмешл.) шваб, (бранно) німчура, німчур (-ра), німцкэга, (редко) німчак (-ка), німчай (-чая), (образно) німий язик, (соб.) німота. [І на Січі мудрий німець картопельку садить (Шевч.). З ким я буду сю ніч ночувати? чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? (Чуб. V). Ой, дай жінко нагая, проучити німчая (Номис). Така пісня, що вже пан, - німий язик, - та й той плакав (Номис). Було колись шляхетчина, вельможная пані, мірялася з москалями, з німотою (Шевч.). Повелися ледачі звичаї від німоти (Куліш)].