Обивать, обить - 1) оббивати, оббити, (о мног.) пооббивати що. [Вітер пооббивав усі яблука]. -вать, обить (тряской) - обтрушувати, обтрусити, (о ветре) обшугувати, обшугати. [Обтрусили яблуню. Вітер обшугав листя]; 2) -вать чем - оббивати, оббити, (материей) укривати, укрити, (обоями снаружи) обклЄювати, обклЄїти що (шпалерами); (внутри) виклЄювати, виклеїти шпалерами. [Виклеїв кімнату шпалерами]; (тёсом) шалювати, обшальовувати, обшалювати; (дранкой под штукатурку, решетить) драчкувати, подрачкувати, решетувати, решетити, вирешетувати; (гвоздями для украшения) цвяхувати, об[по]цвяхувати, вицвяхувати; 3) (избить носкою, затаскать), см. Затаскивать. Обивать пороги (часто ходить) учащати до кого, (докучать) обтупувати (сов. обтупати, ступати, (о мног.) пообтупувати) пороги кому, обтирати, обтЄрти (о мн.) пообтирати одвірки кому, оббивати, (о мн.) пооббивати пороги кому. [Скрізь ходив, пообтупував усім пороги і нічого не виходив]. Обить у кого крылья - приборкати, підтяти кого. Обитый - оббитий, укритий, обклеєний, обшальований, подрачкований, вирешетуваний, цвяхований, об[по]цвяхований.
