Обусловливать, обусловить - 1) обмЄжувати, обмежити умовою. Он ничем не обусловил своего содействия - він ніякою умовою не обмЄжив своєї допомоги; 2) становити підставу, ставати, стати за підставу. -вать, вить собой что-либо - спричинятися, спричинитися до чого. [Вогкість спричиняється до того, що люди частіше нездужають]; 3) (договором) вимовляти, вимовити. [Умовився за двацять рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи]. Обусловленный - 1) обмежений умовою, умовлений; 2) залЄжний від чого.
