Олицетворєние — Російсько-український академічний словник (А–П)
ОлицетворЄние - 1) (процесс) уосОблення, (об)обличення, персоніфікація чогО, надавання (оконч. надання) людської подОби кому, чому. [УосОблення явищ прирОди (Тутк.)]; 2) (состояние) живий Образ. [Стоїть він (ГрінчЄнко) і на громадській робОті, живий Образ енергії, праці та саможертви (Єфр.)].