Отбывать, отбыть - 1) (работу, повинность) відбувати, відбути що (повинності, відбутки). [Відбувати військову службу. Відбув панщину]; (исполнять) справляти, справити що. [Справив свою) роботу і пішов]. -вать наказание - відбувати (сов. відбути) кару; (эпитимию) покутувати, спокутувати; 2) від’їздити и від’їжджати, від’їхати. [ПолпрЄд від’їхав до Лондону]. См. Уехать; 3) от чего, что, см. Уклоняться, Отлынивать, Отделываться. Два раза молоду не быть, а смерти не отбыть - двічі молодим не бути, а смЄрти не збути(ся). -вать чем - відбуватися чим. Ложью не -дешь - брехнЄю не відбудешся. Отбытый - відбутий, справлений. Отбывший - вибулий. -ться -відбуватися, відбутися.
