Охота - 1) охОта, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю) з своєї охОти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охОтою, залюбки, охОчим сЄрцем, охОче; см. Охотно. С большой -той - з великою охОтою, охОчим сЄрцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охОтиться хто, хіть берЄ когО. Нет -ты - не охОта, не берЄ охОта. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохОтився хто. Если есть -та - як охОта. Пришла -та - спала охОта кому. -та разбирает - охОта шибає когО, охОта знОсить когО, кортить когО. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохОчувати, розохОтити когО. Придавать, придать -ту кому - підохОчувати, підохОтити когО. Почувствовать -ту - зохОтитися до чОго. Отбить -ту у кого - знеохОтити когО. Потерять -ту к чему - знеохОтитися до чОго. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.); 2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты -ловище.
