Палец — Російсько-український академічний словник (А–П)
Палец - 1) (часть кисти) палець (р. пальця), пучка. [Зроби мені перстень - золоту каблучку на середню пучку]. Конец -ца на руке или на ноге - пучка, ум. пучечка. [Пучки на руках і на ногах холонуть]. Большой -лец - великий палець, палюх, пучак, бецман. Указательный -лец - вказівний палець, вказівець (-вця), пузвеликий палець. Средний -лец - середній палець. Безымянный -лец - підмізинний палець. Меньшой -лец (мизинец) - мізинок (-нка), мізинний палець, мізинець (-нця), ум. мізинчик. Остаток отрезанного -ца - кико[і]ть (-ктя). Знать как пять своих -цев - знати як свої пять пальців (пучок), як облупленого. Считать по -цам - рахувати на пальцях. Смотреть на что сквозь -цы -крізь пучки (крізь пальці), дивитись на що. -лец о -лец не ударит - пучкою не кивнЄ, ні за холодну воду (і за холодну воду) не візьметься (прийметься), ні кує ні меле. [Ми й пучкою не кивнули, щоб дати масам виховання. Він тобі ні за холодну воду по хазяйству. Він голова в гурткові, повинен збирати членів, а він ні кує ні меле]. Шевелить, двигать -ми -рушати (сов. рушити) пальцями, пучками. Не имеющий одного или нескольких -цев -безпал(ь)ко, безпалок (-лка), безпалький (-ого); 2) (в перчатке) напалок (-лка), напальок (-лька); 3) (зубец в колесе) палець (-льця), зуб.