Палочка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Палочка - пали[і]чка, ціпочок (-чка), кийочок, дрю[у]чЄчок, дубЄць (-бця), дубчик, патичок (-чка), патичка, (детск.) паля, (заостренная) ш[с]пичка, (для игры на цымбалах) бильце. [Бігає дитина з дубчиком. Будує хатку з трісок і патичків. Колись писали гострою шпичкою по воскованих дощечках]. Ездить на -ке - їздити на паличці, вЄрхи сидіти на паличці.