Пить - 1) пИти, (уменьш.-ласкат.) пИтки, пИтоньки, пИточки, (детск.) питусі, питусеньки. Пьёт не напьётся (не оторвётся от воды) - п’є - і не відіп’ється. Ничего не ел и не пил -і ріски в роті не було. Пей на здоровье! - (будь) здоров пИвши. Как пить дать - саме, якраз, як стій, як стань; (пьянствовать, употр. спиртное) пИти, запивати, спивати, кружати, (вульг.) смалИти, чарку хилИти и т. п. -ть с жадностью - дудлити, жлу[о]кта[и ']ти, тягтИ, цмулИти, смоктати, лигати. -ть глотками - ковтати, ґольґати. -ть рюмками -чаркувати. -ть, наклоняя сосуду без рюмок - пИти нахилки, навхИльки, нахильці, нахильцем. -ть круговую - кружати, круж[г]ляти, пИти ручкової. [Могоричі кружає. Кружав сивуху. Кругляє горілку]. -ть за что - пИти на що; на чиє щастя, на чиє здоров’я. -ть за кого (обращаясь к нему), за чьё здоровье - пИти до кого, припивати до кого. -ть здравицу - здоровкатися. [Бере чарку горілки та й здоровкається: «дай, боже, здоров’я!»]. -ть (горькую) чашу - бідувати, пИти гірку. -ть сильно - запивати. -ть горькую, мертвецки, без просыпу - пИти без просипу. Начинать -ть - запивати, запиватися. Пьёт за счёт будущих благ - п’є на те, що буде, п’є на вовчу шкуру. Пей, да дело разумей - пий, та розуму не пропивай. Пью)щий - питущий, срв. Питух, Пьяница; 3) (всасывать влагу) пИти, брати, тягнути воду.
Пить в інших словниках
| Пить — Фразеологічний словник української мови |