Позволение - дозвіл (-волу), (реже) дозвоління, дозволення, (соизволение) призволення, призвіл (-волу). Просить (попросить) -ния, о -нии у кого - просити (попросити), прохати (попрохати) питатися (спитатися) дозволу у кого. Испрашивать, испросить -ния у кого -питатися, спитатися дозволу у кого. Получить -ние - дістати дозвіл від кого. Дать, иметь -ние - дати, мати дозвіл на що. С вашего -ния - за вашим дозволом (дозволінням), з дозволу вашого. Без -ния - без дозволу чийого. -ние на что - дозвіл на що. С -ния сказать - за дозволом (з дозволу) мовити (сказати), шанувавши слухи ваші. [Та це не чоловік, так, шанувавши слухи ваші, смердюче стЄрво (Грінч.)]. С -ния спросить - за дозволом спитати, дозвольте спитати.
