Поклонник — Російсько-український академічний словник (А–П)
Поклонник - по[при]клонник; прихильник; (сторонник) прибічник. -ник Магомета -поклонник МагомЄта. -ник родного слова - прихильник рідного слова. -ник учёных, науки - вченолкэбець (-бця). -ник православия - православник; (влюблённый) закоханець (-нця).