Попущение - попуст и попуск, допуст и допуск; срв. Попустительство. [Хто його розберЄ, що то за попуст у Бога (М. Вовч.). По що-ж ти їм сей попуск попускаєш (Куліш). То якийсь допуст божий на мЄне (Франко). Перш було, як їдуть нЄкрути, а просто їх жид їде: взяли розпрягли коней і віз перевернули, й пропало. - От який допуст був (Камен. п.)].
