Порывать, порвать - 1) рвати, порвати, (ткань, бумагу и т. п.) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, розідрати, (о мн.) пороздирати що. [Порве новЄ вино бурдюки (Єв. Л.). Не піймав я нічого і нЄвід подЄр (Л. Укр.)]; 2) (рвать время от времени) рвати часом, посмикувати, (некоторое время) порвати, посмикати, (долго) попорвати, попосмикати; 3) (о душевном порыве, безлично) поривати, порвати, помикати до чого. [Видно хату, видно грушу, - туди мою що-вЄчора пориває душу. Не видно моєї хати, тільки видно грушу, туди-ж мою помикає що-вЄчора душу]; 4) -ать с кем, ч.-л. - поривати, порвати, зривати, зірвати, узяти розбрат з ким, чим, одкинутися од чого. [(Коцюбинський) остаточно пориває з реалістичною манЄрою своїх попередніх творів (Єфр.). Я зірву з ним знайомість (Л. Укр.). У тих людЄй... не стає властиво зваги взяти розбрат з життям упривилейованих клас (Коцюб.). А, Шмідти в Москві? Чи Лаговський од їх одкинувся? (Кримськ.)]. Порванный - порваний, драний, подраний, подЄртий, (об отношениях) зірваний. [Пізнають хлопці і в драній сорочці].
