Постой — Російсько-український академічний словник (А–П)
Постой - постій (-тою). [Прийшли у ту слободу салдати на постій (Кв.). Біднили нас постоями ляхи (Куліш)]. -той с продовольствием - стація. [Да велів ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти (Дума)]. Стоять -ем - стояти, ква(р)тирувати, консистувати. [Гусарин тоді в нашій хаті стояв. Москаль, що кватирував у нас (Г. Барв.). Почали жовніри, консистуючи по городах і селах, незаконні скорми од людЄй вимагати (Куліш)]. Стоящий -ем, см. Постойщик.