Потерять - (утерять) загубити, згубити, (о мн., позагублювати, погубити), утеряти що, відбігти що и чого, рішити що, (шутл.) посіяти що; (утратить) утратити, стратити, (о мн. потратити), загубити, втеряти кого, що; (лишиться) (по)збутися, рішитися кого, чого, збути, позбути що и чого, знебути що, (понести убыток) втратити на чому. [Ключ ЛукашЄві віддай - ще загубиш (М. В.). Десь шапку відбіг (Мирн.). Гроші втеряв (Звин.). Втратив надію, спокій. Утратив щирого приятеля (Крим.). На-віки стратив її кохання (Стор.). ДЄсять років загубив я марно (Грінч.). Вона згубила честь, рідних та подруг (Грінч.). Збувся він слави, всього (Л. Укр.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.)]. -рять силу, здоровье - в[с]тратити, згубити, збути, знебути силу, здоров’я. -рять силы на работе - виробити силу, спрацювати силу (Франко), спрацюватися. -рять голос - спасти з голосу. -рять время, день - змарнувати, згаяти, угаяти, прогаяти, перевЄсти, збавити, прогайнувати час, день. -рять понапрасну и труд, и деньги - змарнувати і працю, і гроші. -рять ум от старости - вистарити, (о мн.) повисгарювати розум, (образно) на дитячий розум перейти. [Діди вже й розум повистарювали]. -рять расположение, право -в[с]тратити ласку, право, відпасти ласки чиєї, права чийого. [Як ти батькової ласки одпадЄш, то він, може, одцурається (М. В.)]. -рять надежду - в[с]тратити, згубити и т. д. надію, знадіятися. -рять голову (в перен. зн.) - збутися, позбутися голови, замотиличитися, з плигу збитися. Он рискует -рять жизнь - він важить своїм життям, він наражає своє життя. -рять на службе что - в[с]тратити, згубити и т. д. на службі що, відслужити що. [Одслужив (в москалях) праву ногу не знать на що (М. В.)]. -рять из виду -стратити (упустити) з очЄй. Лучше с умным -рять, чем с глупым найти - краще з розумним двічі згубити, як з дурнем раз найти. Потерянный - загублений, згублений, утрачений, страчений, (о человеке, времени) пропащий. Страчене життя (Тесл.). Пропаща людина. Пропащий час (Драгом.)]. -ный рай - втрачений рай.
