Прапор — Російсько-український академічний словник (А–П)

Прапор

Прапор, стар. - 1) прапо[і]р (-пора и -пору), стяг (-ту), корогва и корогов (-гви) (ум. короговка, короговця (-ці)) (реже) хоругва и хоругов (-гви); срв. Знамя; 2) (отряд у знамени) хоругов (-гви); 3) см. Прапорщик.

Прапор в інших словниках

Прапор — Тлумачний словник української мови
Прапор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Прапор — Фразеологічний словник української мови
Прапор — Словник чужомовних слів і термінів

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914