Предмет — Російсько-український академічний словник (А–П)
Предмет - 1) (вещь, об'ект) річ (р. рЄчи), предмет (-ту), об’єкт (-ту). [Недивним речам не дивуйсь (Куліш). Я обернусь тоді в бездушний предмет (Коц.)]. -мЄт вещественный, умственный - річ матеріяльна, розумова. -мЄт преподавания - предмет навчання. -мЄт изучения - предмет студіювання (вивчення); (в школе) предмет, наука, дисципліна. Обязательный -мет - обов’язкова наука, -вий предмет; 2) (в разговоре, в сочинении) річ, матерія (-ії). [Міркували (розмовляли) про поважні рЄчі. Узяв він найнижчу матЄрію до оповідання (Куліш)]. Разговор шёл о разных -тах - розмова була про різні рЄчі. -мЄт разговора - матерія (річ) до розмови. Мы ещё вернёмся к этому -ту - ми ще (по)вЄрнемося до цієї рЄчи (матерії); 3) (цель) мета, ціль (-ли). -мЄт желаний, стремлений - мета бажань (прагнень), змагань. Иметь в -те - мати на меті, на увазі. На -мЄт получения - щоб одержати що; 4) (перен.), см. Возлюбленный, нная. -мЄт страсти нежной - ревного закохання об’єкт, см. Пассия 2.