Пренебрежение - (дейст. и состоян.) нехтування, знехтування ким, чим, гордування, погорджування, погордження ким, чим, занехаяння, занЄдбання кого, чого зневажання, зневаження, упосліджування, упослідження, легковаження кого, чого, грЄбання ким, чим, (состоян.) погорда, зневага (незвага, неувага) до кого, до чого или кому, чому, поневірок (-рка), поневірка; срв. Презрение. [ШляхЄтське гордування простими громадянами (Куліш). Державний централізм, з його нехтуванням, з його неувагою до місцевого життя (Єфр.). З занЄдбанєм усяких приписів гігієни (Франко). Легковаження чужого права (Ор. Лев.). Зоя з лЄдві помітною зневагою дивилася на нього (Крим.). Сказала з нехтуванням жінка (Неч.-Лев.)]. -ние к самому себе - зневага до сЄбе, самозанЄдбання. -ние к людям -зневага до людЄй. -ние к своим, обязанностям - занЄдбання своїх обов’язків, (з)нЄхтування своїми обов’язками. Оказывать, -ать -ние кому-нб. - зневажати, зневажити кого; см. Пренебрегать. Оставить в -нии кого-нб. - занедбати, занехаяти кого, що. Оставленный в -нии - занЄдбаний, занехаяний. Впасть в -ние - піти у занЄдбання, у поневірку (у поневірок). Жить в -нии - жити в поневірці (Л. Укр.), в поневірянні. Вызвать -ние к чему-нб. - в погорду привести що. Подвергать кого-нб. -нию - кидати кого на нехтування. [Кидати на нехтування я нікого не хотів (Кониськ.)]. Закон в -нии - право (закон) в занедбанні, у зневазі. С -нием смотреть на кого, относиться к кому, чему - з погордою (з зневагою) дивитися на кого, на що, ставитися до кого, до чого.