Престол - 1) (в церкви) престол (-толу); 2) (царский) престол, стіл (р. стола), столЄць (р. стольця), престолець (-тольця), (трон) трон (-ну), трона. [Галицький Осьмомисле княже Ярославе, на золотім столі своїм ти сидиш у славі (Рудин.). А Саул престол із золота кує (Шевч.)]. Наследник -стола, см. Престолонаследник. Престол перешёл к кому -царство перейшло до кого. Возвести на -стол - поставити на царство. Вступить на -стол - стати на царство, (гал.) засісти трон. [І на царство ЛизавЄта серед ночи стала (Руд.). І з цісарем трон засіла цісарЄва молода (Гал. пісня)]. Занимать -стол - держати царство, бути на царстві, обіймати трон (престол). Отказаться от -ла - зректися царства.
Престол в інших словниках
| Престол — Тлумачний словник української мови |
| Престол — Великий тлумачний словник сучасної української мови |