Прибережье, см. Прибрежие. Приберечь, см. Приберегать. Прибивание - прибивання. Прибиватель - прибивач (-ча). Прибивать, прибить - 1) что к чему - прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати що до чого; срв. Пригвоздить, Приколотить. [Поприбивав защіпки до дверей (Харк.)]. -вать что-л. гвоздями к чему - прибивати, прибити (во мн. поприбивати) гвіздками, пригвожджувати, пригвоздити (во мн. попригвожджувати) що до чого. [Дошку прибий гвіздками (Гр.)]. Волна -била лодку к берегу - хвиля прибила, пригойдала човен до берега; 2) (притолочь) прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати, (дождём) запліскувати, заплескати, (о мног.) позапліскувати, припліскувати, приплескати, (о мног.) поприпліскувати що. [Дощі позапліскували зЄмлю (Зміїв.). Ніженьками притоптала, рученьками приплескала (Чуб.)]. Градом хлеб -било - градом хліб прибило, поприбивало, виложило, виваляло. Дождём -било пыль - дощЄм прибило или приплескало пил (порох); 3) кого - прибити, (приколотить, вульг.) прилокшити, приснопити; (ошеломить, угнести) приголомшити, пригнітити кого. [Бодай тебЄ, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебЄ, опріч мЄне, инші не любили (Метл.). Несподіване лихо приголомшило Гната (Коцюб.)]. Прибитый - (во всех значениях) прибитий; (дождём) приплесканий, заплЄсканий; (угнетённый) приголомшений, пригноблений. [Приголомшений тЄмний люд не чув у собі сили до самостійного, вільного життя (Л. Укр.). Прибита, пригнічена пригодами енергія Гнатова вирвалась на волю, наче річка, розірвавши грЄблю (Коцюб.)]. Он на цвету -бит - він на цвіту прибитий. [Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (М. Вовч.)].
